May 20

« МВ   |   Кафа »

В шість років Віктор вперше побачив книгу свого земляка Павла Бажова «Малахітова шкатулка». Захоплення творчістю земляка-письменника і привело його згодом на факультет журналістики Уральського університету імені М. Горького. Закінчивши його в 1966 році, він назавжди пов′язав свою долю з журналістикою. Працювати довелося і в рідному Уралі, і в Зауралье, і в Карачаєво-черкесиі, і на Ставрополье, і в Криму. Віктор Федорович - автор сотень проблемних статей, нарисів, зарисовок. Як спецкор газети «Радянське Зауралье» опублікував понад десяток репортажів з острова Даманській. Та все ж якнайповніше і плідне його покликання виявилося у верстці, оформленні газетних номерів як відповідальний секретар.

Ответсекретарем він працював в окружній газеті в Карачаєво-черкесиі, на цю ж посаду в 1981 році був прийнятий в «Евпаторійськую здравницю», коли переїхав до Криму. Потім очолив сакськую міську газету «Червоний прапор», пізніше був відповідальним секретарем газети «Таврійські відомості».

2 серпня 1993 року В. Попов був прийнятий ответсекретарем в редакцію газети «Кримські вісті». З липня 1994 року по серпень 1995-го Віктор Федорович виконував обов′язки головного редактора, потім знов повернувся на посаду відповідального секретаря.

6 грудня 1995 року В. Попов став редактором газети «Кримський час», а через декілька місяців повернувся до Евпаторію, в газету, з якою колись починалася його журналістська діяльність в Криму. У «Евпаторійськой здравниці» йому запропонували улюблену роботу - відповідального секретаря.

Тут Віктор Федорович Попів трудився до останніх своїх днів. Він пішов з життя 6 жовтня 1998 року.

CENTER


Tags: , , , , , , , ,

Газети регіонів України


Схожі записи